Whence
Золотистий ретривер (порода собак)
Тварина

Золотистий ретривер (порода собак): звідки це взялося?

Золотистий ретривер походить із Шотландського високогір’я. 1868 року у своєму маєтку Гайсахан у долині Глен-Аффрік сер Дадлі Марджорібанкс отримав перший послід породи, прагнучи створити те, що вважав ідеальним ретривером.

Жовте цуценя й водяний спанієль

Марджорібанкс, бізнесмен і член парламенту, купив Гайсахан 1856 року й тримав там великі псарні. У 1860-х він придбав Ноуса — жовтого хвилясто-шерстого ретривера, єдине жовте цуценя в посліді, де всі інші були чорними; тоді в моді були чорні мисливські собаки. 1868 року він спарив Ноуса з Белль, твід-водяним спанієлем, — нині зниклим коричневим водяним собакою з долини річки Твід. Їхні четверо жовтих цуценят, серед них Кауслип, Крокус і Прімроуз, заклали основу породи.

Записано в племінній книзі

Марджорібанкс вів ретельні записи. Протягом наступних двох десятиліть він схрещував лінію з ще одним твід-водяним спанієлем, рудим сетером, чорним прямошерстим ретривером і чорним лабрадором, залишаючи тільки золотистих цуценят. Його племінна книга за 1868–1890 роки зберігається в Кеннел-клубі в Лондоні. Дослідження цієї книги, опубліковане 1960 року, спростувало романтичні оповідки про те, що порода походить від російських циркових собак. Кеннел-клуб виділив золотистим ретриверам окремий реєстр 1913 року.

До чого тут Північна Америка

Золотисті ретривери — настільки звичні родинні собаки в Канаді та США, що багато хто вважає, ніби порода з’явилася там. Двоє собак Марджорібанкса справді рано перетнули Атлантику: його молодший син Арчі забрав пса на ім’я Сол на своє ранчо в Техасі, а суку на ім’я Леді — до Канади; 1895 року вона повернулася з ним до Британії. Але західним світом порода поширилася лише в 1920–1930-х, а American Kennel Club визнав її 1932 року.

Джерела: en.wikipedia.org › Golden Retriever ↗ · en.wikipedia.org › Dudley Marjoribanks, 1st Baron Tweedmou… ↗ · akc.org ↗

Більше з категорії: Тварини

Хвилястий папужка
Тварина

Хвилястий папужка

📍 Внутрішні райони Австралії

Дикі хвилясті папужки живуть по всій посушливій глибинці Австралії, і всі дикі птахи зелено-жовті. Блакитні, білі й жовті улюбленці — кольорові форми, виведені в неволі, де папужок розводять із 1850-х років.

Австралійська вівчарка (порода собак)
Тварина

Австралійська вівчарка (порода собак)

📍 Захід США (від Каліфорнії до Скелястих гір)

Попри назву, ауссі вивели скотарі на заході Сполучених Штатів у XIX столітті, а назвали, імовірно, на честь коллі, що прибули з вівцями з Австралії. Прославили породу в середині XX століття трюкові собаки одного родео-артиста.

Неонова тетра (акваріумна рибка)
Тварина

Неонова тетра (акваріумна рибка)

📍 Західна Амазонія (Бразилія, Перу та Колумбія)

Неонова тетра походить із темних чорноводних потоків західної Амазонії, де сходяться Бразилія, Перу й Колумбія. Більшість неонів, що продають у США, нині вирощують на фермах у Південно-Східній Азії, а їхні світні смужки вночі, коли вони відпочивають, тьмяніють до сірого.

Більше з континенту: Європа

Городки (гра з битою й кеглями)
Гра

Городки (гра з битою й кеглями)

📍 Західна Росія

У городки, російською «містечка», гравці кидають важку биту, щоб вибити дерев’яні фігури з квадрата, званого «містом». Лев Толстой залюбки грав у цю давню російську народну гру, проте єдині письмові правила вона отримала лише 1923 року.

Повітряна куля
Винахід

Повітряна куля

📍 Анноне, Франція

Виробники паперу Жозеф і Етьєн Монгольф’є вперше публічно запустили свою повітряну кулю в рідному Анноне (Франція) у червні 1783 року. Китайські небесні ліхтарики були раніше, але саме куля братів підняла перших пасажирів: вівцю, качку й півня.

Аджиліті (собачий спорт)
Гра

Аджиліті (собачий спорт)

📍 Лондон (виставка Crufts в «Олімпії»), Англія

Аджиліті з’явилося як розвага в перерві виставки собак Crufts 1978 року в Лондоні: собаки мчали трасою, створеною за зразком кінного конкуру. Повноцінним змаганням на Crufts воно стало 1980 року.