Австралійська вівчарка (порода собак): звідки це взялося?
Австралійська вівчарка походить із заходу США. Попри назву, її вивели скотарі Каліфорнії в XIX столітті для роботи з овечими отарами Заходу, а «австралійською» вона, ймовірно, стала через собак, що припливли разом із партіями овець з Австралії.
Вівчарки для американського Заходу
Іспанські поселенці привезли овець і пастуших собак до Північної Америки ще в XVI столітті, і порода частково походить від таких собак. У середині XIX століття Каліфорнійська золота лихоманка різко підняла попит на овець, щоб годувати старателів. Отари гнали на захід із Середнього Заходу та Сходу разом з їхніми пастушими собаками британського походження — багато з них були робочими коллі, часто мармурового забарвлення. З Каліфорнії порода поширилася західними штатами, де скотарі цінували її за вміння давати раду вівцям і великій рогатій худобі.
Ім’я, що зійшло з корабля
Частина овець, привезених на захід наприкінці XIX століття, була з Австралії. У газетних замітках про їхнє прибуття згадували «австралійських вівчарок», що припливли з ними, — собак невизначеного типу, здебільшого британських кровей. В Австралії цією назвою ніхто не користувався; нею користувалися американці, і з часом її дістав кожен мармуровий пастуший собака. Цих собак називали також іспанськими, нью-мексиканськими чи каліфорнійськими вівчарками. Генетичне дослідження 2017 року віднесло породу до британських пастуших собак, як-от коллі й бордер-коллі.
Трюки на родео
Понад століття австралійська вівчарка була суто робочою собакою, майже невідомою поза тваринництвом. Усе змінилося в середині XX століття, коли артист родео Джей Сіслер об’їздив родео західних штатів з ауссі, які виконували найрізноманітніші трюки. Невдовзі з’явився клуб породи — Australian Shepherd Club of America. United Kennel Club визнав породу 1979 року, а American Kennel Club — у 1990-х.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · akc.org › australian shepherd history behind breed ↗ · akc.org › australian shepherd facts ↗
