Дромедар (одногорбий верблюд): звідки це взялося?
Дромедара, одногорбого верблюда, вперше приручили на півдні й південному сході Аравійського півострова. Його дикі предки давно вимерли, тож нині він живе лише як свійська або здичавіла тварина — в Африці, Азії і навіть Австралії.
Приручений в Аравії
Колись на Аравійському півострові жили дикі дромедари: на узбережжі Червоного моря в Саудівській Аравії знайшли щелепу дромедара, датовану 8200 роком до н. е. У дослідженні 2016 року давню ДНК диких і ранніх свійських верблюдів порівняли зі зразками від 1083 нині живих. Виявилося, що серед засновників свійських стад були дикі дромедари з південного сходу півострова. Після першого приручення до стад і далі долучалися тварини з нині вимерлих диких популяцій — дослідники називають це «поповненням із дикої природи».
Тіло, створене для пустелі
Знаменитий горб зберігає жир, а не воду: це жир, скріплений волокнистою тканиною, який верблюд розщеплює заради енергії, коли їжі бракує, тож у голодного верблюда горб завалюється набік і обвисає. Воду він заощаджує інакше. Дромедар уміє закривати ніздрі, температура його тіла протягом дня коливається від 31 до 41,7 °C, щоб він менше пітнів, і він переживає втрату понад 30% води в організмі. Після цього він може випити за один раз понад 100 літрів.
До чого тут Сахара
Верблюд — справжній символ Сахари, і нині в Африці живе понад 80% усіх дромедарів світу. Але вперше дромедара приручили в Аравії. Археологія й наскельне мистецтво показують дромедарів у Північній Африці не пізніше 1500 року до н. е., проте широко використовувати їх там почали лише тоді, коли Сахара стала сухішою. Перша письмова згадка про них у Північній Африці стосується походів Юлія Цезаря 46 року до н. е. Після ісламського завоювання Північної Африки верблюдів завозили у величезній кількості, і торгівля через Сахару зросла.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · ilri.org ↗ · nottingham.ac.uk ↗ · animals.sandiegozoo.org ↗