Європейський кролик: звідки це взялося?
Європейський кролик походить із Піренейського півострова та південного заходу Франції. Звідти люди розвезли його до Британії, Австралії та сотень інших місць, і всі породи свійських кроликів походять від цього одного дикого виду.
Уродженець Іберії
Найдавніші скам’янілості нинішнього виду, Oryctolagus cuniculus, мають вік близько 600 000 років і знайдені на півдні Іспанії, а першим скам’янілостям його роду, знайденим у Гранаді, — 6 мільйонів років. З кількох споріднених видів лише цей кролик дожив до пізнього плейстоцену, коли він поширився з Піренейського півострова довкола Середземного моря й до Північної Європи. Його природний ареал сьогодні — Іспанія, Португалія та південний захід Франції, де піренейська рись та іспанський могильник залежать від нього як від їжі.
Розвезений людьми
Римляни пов’язували кроликів з Іберією: на монетах імператора Адріана Іспанію зображено з кроликом біля ніг. Кролики, завезені на Балеарські острови, розмножувалися так швидко, що, за словами Страбона, їхні нори перекидали будинки й дерева, а Пліній Старший писав, що острів’яни просили імператора Августа про військову допомогу проти них. Від Середньовіччя монастирі, нормандські герцоги й королі поширили кроликів Європою, а іспанські та португальські кораблі завезли їх на Канарські й Азорські острови.
До чого тут Австралія
Австралія славиться своїми кроликами, але вони там новачки. П’ятеро свійських кроликів прибули з Першим флотом 1788 року; навала почалася пізніше. 6 жовтня 1859 року Вільям Остін відправив на судні Lightning диких кроликів, спійманих на родинній землі в Балтонсборо в Сомерсеті, Англія, разом із кількома свійськими. На Різдво 24 кролики прибули до Мельбурна — для маєтку його брата Томаса, Барвон-Парк у Вікторії, де їх випустили як дичину для мисливських компаній. За 50 років їхні нащадки розселилися по всьому континенту.
Джерела: en.wikipedia.org › European rabbit ↗ · sciencedaily.com ↗ · en.wikipedia.org › Thomas Austin (pastoralist) ↗ · perseus.tufts.edu ↗