Дим-сам: звідки це взялося?
Дим-сам, кантонською «торкнутися серця», виріс у чайних Гуанчжоу, де мандрівники зупинялися на чай із кількома невеликими закусками. Звичай, що зветься ям-ча («пити чай»), згодом розквітнув у Гонконгу.
Дим-сам, кантонською «торкнутися серця», виріс у чайних Гуанчжоу, де мандрівники зупинялися на чай із кількома невеликими закусками. Звичай, що зветься ям-ча («пити чай»), згодом розквітнув у Гонконгу.
📍 Магриб (Алжир, Марокко й Туніс)
Кускус — це не крупа: це крихітні кульки з манки, скачані вручну й приготовані на пару. Він зародився в берберських народів Північної Африки, а 2020 року Алжир, Мавританія, Марокко й Туніс разом внесли його до списку спадщини ЮНЕСКО.
📍 Південь Бразилії та Уругвай
Новозеландці так люблять фейхоа, що багато хто вважає її суто новозеландським фруктом, але походить вона з високогірʼїв півдня Бразилії та Уругваю. Рослини, вивезені з Уругваю до Франції 1890 року, згодом потрапили до Каліфорнії, а тоді й до Нової Зеландії.
📍 Південна Луїзіана, США
Гамбо — це тигель культур у мисці: південнолуїзіанська юшка, що поєднує французьку засмажку-ру, загущувач філе від чокто (мелене листя сасафрасу) та окру, чия африканська назва ngombo дала страві ім’я. Вперше її описали 1802 року.
📍 Мемуро, Хоккайдо, Японія
Гейтбол вигадав 1947 року в Мемуро на Хоккайдо Ейдзі Судзукі: він власноруч змайстрував ключки й кулі, щоб діти, яким після війни бракувало іграшок, могли грати в гру на зразок крокету. Згодом гейтбол полюбили літні люди.
📍 Токіо–Осака, Японія
Першу у світі високошвидкісну залізницю, японський Токайдо-сінкансен, відкрили 1 жовтня 1964 року між Токіо та Осакою, незадовго до Олімпіади в Токіо. Потяги із заокругленим носом розвивали 210 км/год і скоротили дорогу до чотирьох годин.
📍 Малайський півострів і Суматра
Durian походить від малайського duri, «колючка», через колючу шкірку плоду. У деяких регіонах його звуть «королем фруктів», проте пахне він так сильно, що Сінгапур забороняє його у вагонах метро.