Друкарський верстат (верстат із рухомими літерами): звідки це взялося?
Друкарський верстат походить із долини Рейну: Йоганн Ґутенберґ створив його близько 1440 року в Страсбурзі та рідному Майнці. Рухомі літери вже існували у Східній Азії, але верстат Ґутенберґа дав змогу друкувати книжки швидко й великими накладами.
Таємна справа в Страсбурзі
Ґутенберґ, золотар із патриціанської родини Майнца, згадується в Страсбурзі з 1434 до 1444 року. Там він разом із компаньйонами працював над таємним підприємством. Коли один із них помер, його спадкоємці 1439 року звернулися до суду, і справа розкрила проєкт: свідки розповідали про дерев’яний прес, збудований теслею, про літери та форми для їх відливання, а також про друкарські матеріали, які Ґутенберґ купив ще 1436 року. Вважається, що в Страсбурзі 1440 року він довів свій винахід до досконалості.
Металеві літери, олійна фарба і прес
Ґутенберґ по-новому поєднав наявні інструменти. Він пристосував гвинтовий прес, яким від часів Стародавнього Риму тиснули виноград на вино й оливки на олію. Літери він відливав зі сплаву свинцю, олова та сурми, який легко плавився й швидко холонув, а друкував густою фарбою на олійній основі, що добре трималася на металевих літерах. До 1448 року він повернувся до Майнца, згодом позичив 800 гульденів у фінансиста Йоганна Фуста й 1455 року завершив свою 42-рядкову Біблію, надруковану приблизно у 180 примірниках.
До чого тут Китай
Китай справді винайшов рухомі літери: в XI столітті майстер Бі Шен робив знаки з випаленої глини, а близько 1300 року Ван Чжень друкував дерев’яними літерами. Найдавніша збережена книжка, надрукована металевими рухомими літерами, — корейська «Чікчі» 1377 року. Але головним способом у Східній Азії лишалася ксилографія, почасти тому, що китайське письмо потребує тисяч різних ієрогліфів. Верстат Ґутенберґа працював із невеликим набором літер латинської абетки, і до 1500 року європейські друкарні надрукували понад 20 мільйонів примірників.
Джерела: en.wikipedia.org › Printing press ↗ · en.wikipedia.org › Johannes Gutenberg ↗ · britannica.com ↗