Сіку (пан-флейта для двох): звідки це взялося?
Сіку походить з Анд, і найрідніша вона народові аймара довкола озера Тітікака, у Перу та Болівії. Ця пан-флейта поділена на дві половини, тож за традицією одну мелодію на ній грають двоє.
Дві половини — одна мелодія
Сіку — це набір бамбукових або очеретяних трубок різної довжини, зв’язаних рядами, мов пліт; кожна трубка звучить однією нотою. Ноти звукоряду поділено між двома рядами: іра, у якому трубок менше і який веде, та арка, який йому відповідає. У найпоширенішому різновиді, сіку ч’алья, 13 трубок: шість в іра й сім в арка. Двоє музикантів беруть по половині й чергують ноти — цей прийом називається гокет.
Великі оркестри Альтіплано
Пан-флейти — одні з найдавніших інструментів Анд, вони з’явилися задовго до приходу іспанців. Довкола озера Тітікака громади аймара грають на них на святах у стилі сікурі — для великих гуртів, зазвичай близько двадцяти виконавців на сіку, під барабани, що відбивають швидкий ритм уайно. Сіку бувають найрізноманітніших розмірів, і разом вони дають густе звучання, яке так любить андська музика. Долучитися можуть і новачки: звук усього гурту приховує дрібні помилки.
Розмова в музиці
Інструмент має багато імен: сіку мовою аймара, антара мовою кечуа й сампонья іспанською. Іра описують як чоловічу половину, а арка — як жіночу, і жодна не може завершити мелодію сама. Їхня перекличка відбиває взаємність — принцип «давати й отримувати», що пронизує життя андського села. Сьогодні один музикант часто грає одразу на обох рядах, а сучасні сіку налаштовують під західну музику, але сільські ансамблі досі зберігають давню манеру гри в парі.
Джерела: en.wikipedia.org › Siku (instrument) ↗ · en.wikipedia.org › Sikuri ↗ · clas.osu.edu ↗
.jpg/330px-DJ_at_work_(Unsplash).jpg)
.jpg/330px-Anthurim_(9971924733).jpg)
.jpg/330px-Day_13_El_sombrero_esta_listo_(32255918006).jpg)