Неонова тетра походить із темних чорноводних потоків західної Амазонії, де сходяться Бразилія, Перу й Колумбія. Більшість неонів, що продають у США, нині вирощують на фермах у Південно-Східній Азії, а їхні світні смужки вночі, коли вони відпочивають, тьмяніють до сірого.
.jpg/330px-Schlumbergera_%C3%97_buckleyi_(16946879165).jpg)
📍 Прибережні гори південного сходу Бразилії
Різдвяник — зовсім не пустельна рослина: його дикі предки-шлюмбергери ростуть на деревах і скелях у туманних прибережних горах південного сходу Бразилії. Там їх звуть flor de maio — „травнева квітка“, бо цвітуть вони восени Південної півкулі.
📍 Центральне узбережжя Каліфорнії, США
Монтерейська сосна росте в дикій природі лише на короткій ділянці центрального узбережжя Каліфорнії та на двох мексиканських островах. Проте саме вона становить близько 90% плантаційних лісів Нової Зеландії.
📍 Околиці Алеппо, Сирія
1930 року зоолог Ісраель Агароні впіймав самку хомʼяка з виводком поблизу Алеппо в Сирії. Дослідження ДНК показують, що всі домашні золотисті хомʼяки походять від однієї самки — імовірно, саме тієї.
📍 Південь Бразилії та Уругвай
Новозеландці так люблять фейхоа, що багато хто вважає її суто новозеландським фруктом, але походить вона з високогірʼїв півдня Бразилії та Уругваю. Рослини, вивезені з Уругваю до Франції 1890 року, згодом потрапили до Каліфорнії, а тоді й до Нової Зеландії.
📍 Долини Сіну й Сан-Хорхе (Кордова і Сукре), Колумбія
Чорно-білий сомбреро вуельтіао походить від народу сену з колумбійських долин Сіну й Сан-Хорхе. Його плетуть із очерету кайя-флеча, а назва натякає на те, що косу плетуть по колу; 2004 року він став національним символом.
📍 Північно-східне узбережжя Бразилії
Задовго до бабл-ті народ тупі з узбережжя Бразилії називав крохмаль, що осідає з віджатого маніоку, tipi'óka — приблизно „осад“. Португальські поселенці перейняли слово після 1500 року, а сам маніок походить із Бразилії.