Улюблена гавайська квітка для лей — там новачок: плюмерія родом із Мексики, Центральної Америки та Карибів, а на острови її 1860 року привіз німецький лікар Вільям Гіллебранд. Інша назва, франджипані, походить від парфуму італійського маркіза.
📍 Нагірʼя Центральної Мексики
Майже всі дикі види жоржин ростуть лише в Мексиці — на батьківщині роду й у центрі його різноманіття. Іспанський ботанік Антоніо Хосе Каванільєс 1791 року назвав квітку Dahlia на честь шведського ботаніка Андерса Даля.
.jpg/330px-Three_graceful_horses_(Unsplash).jpg)
📍 Ісландія
Ісландські коні походять від поні, яких понад 1000 років тому привезли скандинавські поселенці. Сьогодні жодного коня не можна ввезти до Ісландії, а той, що виїхав, ніколи не повернеться. Багато з них уміють особливо плавний хід, що зветься тельт.
📍 Каліфорнія, США
Попри назву, бенгальську кішку створили в Сполучених Штатах: заводчиця Джин Мілл 1963 року схрестила дику азійську леопардову кішку з домашньою, а породу заснувала в Каліфорнії в 1980-х. «Бенгальська» — від наукової назви леопардової кішки.
📍 Центральна частина Північної Америки
Англійська назва „Jerusalem artichoke“ оманлива: це не артишок і не з Єрусалима, а бульба соняшника, родом із центральної частини Північної Америки. „Jerusalem“ — імовірно, перекручене girasole, італійською „соняшник“.
📍 Приморські провінції Канади та Мен
Жодних Альп: toboggan потрапило в англійську 1829 року через канадсько-французьке tabagane — від алгонкінського слова на позначення саней, як-от topaghan мовою мікмак. На цих пласких деревʼяних санях возили вантажі снігом.
📍 Барбадос
Грейпфрут — випадковий гібрид двох завезених з Азії рослин: помело й солодкого апельсина. Уперше його описали на Барбадосі 1750 року як „заборонений плід“, а до Флориди він дістався лише 1823 року.