Курка: звідки це взялося?
Свійська курка родом із материкової Південно-Східної Азії. Кури ведуть родовід переважно від червоної джунглевої курки — дикого птаха тутешніх лісів, а найдавніші відомі курячі кістки, віком близько 3500 років, знайдено в Бан-Нон-Ваті в Таїланді.
Приваблені полями
Довго вважали, що кури значно давніші: ранні пташині кістки з півночі Китаю, які колись оголосили першими курми, після повторного вивчення виявилися фазанячими. Дослідження 2022 року перевірило рештки курей приблизно з 600 пам’яток у 89 країнах. Перші безсумнівні курячі кістки походять із неолітичного поселення Бан-Нон-Ват і датуються приблизно 1650–1250 роками до н. е. Дослідники припускають, що поля рису та проса із залишками врожаю приваблювали диких червоних джунглевих курей до сіл.
З Південно-Східної Азії
Звідти кури поширювалися повільно. У центральному Китаї, Південній Азії та Месопотамії вони з’явилися лише наприкінці II тисячоліття до н. е. На півночі Ефіопії вони були приблизно до 800–600 років до н. е. — імовірно, їх перевезли через Червоне море, — а в Середземноморській Європі приблизно до 800 року до н. е. У Єгипті курячі кістки трапляються лише приблизно з 550 року до н. е., а птахівництво розвинулося там за Птолемеїв, після 305 року до н. е. Островами Південно-Східної Азії та Тихого океану курей розвозили австронезійські мореплавці разом із собаками й свинями.
До чого тут Європа
Європа познайомилася з куркою пізно і спершу, схоже, шанувала її, а не їла. Найдавніші європейські кури трапляються як цілі скелети; сліди розбирання туш на кістках з’являються лише століттями пізніше. Перші зображення курей у Європі — на коринфській кераміці VII століття до н. е. Наприкінці VI або на початку V століття до н. е. кури дісталися Верхнього Рейну, басейну Дунаю та південного сходу Англії, а за Римської імперії їх розведення розширилося.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · pmc.ncbi.nlm.nih.gov ↗