Бейсболка: звідки це взялося?
Бейсболка походить із Брукліна в Нью-Йорку. 1860 року «Бруклін Ексельсіорс», один із провідних аматорських клубів, носили круглий кашкет із довгим козирком і ґудзиком угорі — попередника кашкета, який тепер видно на бейсбольних полях, на вулицях і на роботі.
Від солом’яних капелюхів до бруклінського стилю
Перші бейсбольні клуби перепробували всілякі головні убори. Коли «Нью-Йорк Нікербокерс» 1849 року запровадили першу офіційну бейсбольну форму, їхніми головними уборами були солом’яні капелюхи; за кілька років вони перейшли на кашкет із вовни мериносів із тулією й козирком. До 1870-х гравці носили й веслувальні кашкети, і жокейські шапочки, і навіть велосипедні шапки. Кашкет «Ексельсіорс» мав щільну тулію й довгий козирок, і цей «бруклінський стиль» прижився близько 1900 року.
Зірки, смужки й «таблетки»
Наприкінці 1860-х популярний мериносовий кашкет нью-йоркської фірми Peck & Snyder мав зірковий візерунок на тулії; його носили «Ексельсіорс» та інші провідні аматорські клуби. Пізніше в тому ж столітті багато команд вищої ліги віддавали перевагу пласкому кашкету-«таблетці» з коротким козирком, часто смугастому, як шаровий торт. До 1905 року «таблетку» у вищій лізі бачили рідко.
Народження сучасного кашкета
Сучасний кашкет з’явився в 1940-х, коли латексна гума замінила всередині козирка бакрам — жорстку грубу бавовняну тканину, і козирки змогли стати довшими. Кашкет став і емблемою команди: 1901 року «Детройт Тайгерс» першими з клубів вищої ліги помістили на нього зображення свого прізвиська — тигра, що біжить. Кашкети з регульованим ремінцем продають з початку 1970-х, а з 1980-х їх носять щодня далеко за межами стадіону.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · web.archive.org ↗ · csmonitor.com ↗