Білум (сітчаста сумка): звідки це взялося?
Білум походить з Нової Гвінеї, передусім з Папуа Нової Гвінеї, де жінки вручну плетуть петлями зі шнура розтяжні сумки. У ньому носять усе — від урожаю з городу до немовлят, — і місцеві жителі називають його найбільш папуановогвінейською річчю, яка тільки є.
Петлі зі шнура з кори
Традиційно шнур робили з внутрішньої кори таких рослин, як шовковиця чи фікус, добираючи їх під завдання: одні волокна добре фарбуються, інші довго служать у вологості. Майстриня скручує волокна у двонитковий шнур, качаючи їх між долонею та стегном, і нарощує його в процесі роботи, тож прядіння й плетіння чергуються. Вузлів не зав’язують, і, на відміну від в’язання спицями чи гачком, сплетена петлями сумка не розпускається довкола розриву. Мовою ток-пісін словом «білум» називають і саму техніку петельного плетіння.
Сумка для будь-якої ноші
У провінції Вестерн-Гайлендс, в околицях Маунт-Гагена, жінки носять робочу сумку з лямкою на лобі, а саму сумку — на верхній частині спини. Жінки виконують там багато важкої роботи на городах і носять у ній до 20 кг батату, ямсу, таро чи дров. Вільне петельне плетіння дає сумці розтягуватися під будь-який вантаж, а слово «білум» означає ще й «матка». Матері, що годують груддю, носять другий білум як переноску для немовляти, а в маленьких щільних торбинках зберігають амулети чи пам’ятні речі померлих.
Подарунки, обмін і мода
У Папуа Новій Гвінеї понад 800 мов, і все ж сітчасті сумки використовували майже скрізь, а там, де їх не робили, їх вимінювали. Білуми дарують родичам і друзям на знак любові; у народу мелпа з Маунт-Гагена наречена приносить нові білуми, щоб поділитися ними із зовицями. Сьогодні майстрині плетуть також із вовни, акрилу та пластику. Флоренс Камел із Гороки створює одяг із білума й зробила сукні та краватки з білума для спортсменів Папуа Нової Гвінеї на Іграх Співдружності 2006 року.
Джерела: horniman.ac.uk ↗ · rotterdam.wereldmuseum.nl ↗ · australian.museum ↗ · en.wikipedia.org ↗
.jpg/330px-Suit_and_tie_(Unsplash).jpg)
