
Берет: звідки це взялося?
Берет походить із західних Піренеїв, гір між Францією та Іспанією. Він був повсякденною вовняною шапкою місцевих пастухів задовго до того, як солдати, художники й модельєри зробили його символом Франції.
Пастуша шапка
Берет баскського типу був традиційним головним убором пастухів долин Ансо і Ронкаль на іспанському боці Піренеїв, а по всьому Беарну, на французькому боці, його носили пастухи й селяни. Валяна вовна гріла й захищала від вітру, дощу та сонця, а шапку можна було скласти й сховати в кишеню. Назва теж прийшла з цих місць: французьке béret через діалект Беарну походить від старогасконського berret, «шапка».
Від майстерень до фабрик
Берети почали робити на продаж у XVII столітті в околицях Олорон-Сент-Марі в Беарні. Довго це лишалося місцевим ремеслом; промисловим виробництво беретів стало в XIX столітті, і від 1819 року містечко Ней перетворилося на один із його головних осередків. До 1928 року понад 20 французьких фабрик, а також кілька в Іспанії та Італії випускали мільйони беретів, і у Франції та Іспанії чорний берет став повсякденним головним убором робітників.
До чого тут Париж
У Британії та Америці чорний берет колись вважали національним головним убором Франції, і він став частиною стереотипного образу художника, поета й інтелектуала; західна мода підхопила його від 1920-х. Але його назви вказують на південний захід, а не на Париж: béret basque французькою, Baskenmütze німецькою. Ярлик «баскський» прижився здебільшого тому, що берет був дуже популярний у Країні Басків, а Біарриц на баскському узбережжі став у XIX столітті знаменитим курортом.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · etymonline.com ↗ · en.tourismepau.com ↗