Whence
Тканина куба (рафієвий «оксамит»)
Мода

Тканина куба (рафієвий «оксамит»): звідки це взялося?

Тканина куба походить із давнього королівства Куба в регіоні Касаї в Демократичній Республіці Конго. Її тчуть із волокна рафієвої пальми й вишивають м’яким оксамитовим ворсом, і її зараховують до великих текстильних мистецтв Африки.

Тчуть чоловіки, завершують жінки

Чоловіки вирощують рафієву пальму й тчуть із волокна її листя квадрати на простих верстатах, причому за традицією навіть дивитися на ткання можуть лише чоловіки й хлопці. Щойно знята з верстата тканина груба, тож її товчуть у ступі, доки вона не стане м’якою. Тканину фарбують, а потім її вишивають жінки. Щоб вийшов знаменитий ворс, вони голкою просмикують під переплетення короткі пасма рафії й зрізають їх біля самої поверхні, лишаючи щільну пухнасту фактуру, схожу на оксамит.

Королівство вишуканих речей

Королівство куба процвітало з XVII до XIX століття між річками Санкуру, Лулуа та Касаї. Усна історія куба приписує об’єднання його вождівств близько 1625 року правителеві на ім’я Шьяам а-Мбул а Нгоонг. Його «касайський оксамит» із підстриженим ворсом цінували при королівських дворах на землях куба, а вже у XVIII столітті — і в Європі. Королівство існує й сьогодні, на чолі з королем, якого називають ньїм.

Тканина як багатство й спільна справа

Тонкі панелі збирали, щоб показати статус або зберігати багатство. Церемоніальні жіночі верхні спідниці, які спершу вдягали на похорони, а згодом на танці й свята, зшивають із багатьох панелей, кожну з яких вишиває інша жінка клану за власним малюнком, тож двох однакових спідниць не буває. Одна панель може забрати місяці й навіть роки. На початку XX століття етнограф Еміль Тордай отримав від короля Кот а-Пе найдавнішу зі збережених груп тканин куба.

Джерела: en.wikipedia.org › Kuba textiles ↗ · en.wikipedia.org › Kuba Kingdom ↗ · learn.ncartmuseum.org ↗ · metmuseum.org ↗

Більше з категорії: Одяг і мода

Челсі (черевики з гумками)
Мода

Челсі (черевики з гумками)

📍 Лондон, Англія

Черевики без шнурків із гумками з боків винайшов у вікторіанському Лондоні Дж. Спаркс Голл, чоботар королеви Вікторії, який хвалився, що вона ходить у них щодня. «Челсі» вони стали лише в 1950-х і 60-х, коли їх знову ввела в моду публіка з Кінгс-роуд.

Ледергозе (шкіряні штани)
Мода

Ледергозе (шкіряні штани)

📍 Баварські та Австрійські Альпи

Шкіряні штани колись носили по всій Європі, але як робочий і мисливський одяг вони вціліли в Альпах Баварії та Австрії. Коли й там вони почали зникати, учитель 1883 року заснував клуб, щоб урятувати місцевий стрій, і тепер вони — улюбленці Октоберфесту.

Пір’яна накидка (ʻахуʻула)
Мода

Пір’яна накидка (ʻахуʻула)

📍 Гавайські острови

Гавайські вожді носили ʻахуʻула — накидки, вкриті крихітним червоним і жовтим пір’ям, прив’язаним до сітки з волокна олона. Велика мантія Камеамеа, кажуть, містить 450 000 пір’їн приблизно від 80 000 птахів; 1779 року один вождь накинув таку на капітана Кука.

Більше з континенту: Африка

Напій

Мурсик (кисле молоко з димком)

📍 Рифт-Валлі (нагір’я календжин), Кенія

Мурсик — молоко, що кілька днів бродить у гарбузі-горлянці, вистеленому вугіллям зі спаленої гілки, тож має димний смак і синюватий відтінок. Він походить від народу календжин із кенійської Рифт-Валлі, і ним зустрічають удома чемпіонів-бігунів країни.

Котячий лемур (катта)
Тварина

Котячий лемур (катта)

📍 Південь і південний захід Мадагаскару

Котячі лемури живуть у дикій природі лише на півдні й південному заході Мадагаскару. Групи засмагають у «позі йоги», підставивши животи сонцю, а самці-суперники махають один на одного смердючими хвостами в «смердючих бійках».

Клементин
Їжа

Клементин

📍 Міссергін (поблизу Орана), Алжир

Клементин — щаслива випадковість: гібрид мандарина й солодкого апельсина, що виріс у саду сиротинця в Міссергіні поблизу Орана в Алжирі. 1902 року його назвали на честь брата Клемана Родьє, який доглядав за деревцем.