Мода

Веллінгтони (гумові чоботи): звідки це взялося?

Веллінгтони походять із Лондона. Їх названо на честь 1-го герцога Веллінгтона, для якого його лондонський чоботар на початку XIX століття переробив військовий чобіт для верхової їзди. Непромокальні гумові «веллі» з’явилися десятиліттями пізніше.

Нові чоботи герцога

Артур Веллслі, 1-й герцог Веллінгтон, попросив свого чоботаря — фірму Гобі із Сент-Джеймс-стріт у Лондоні — переробити гессенський чобіт, військовий чобіт XVIII століття з китицею вгорі. Новий чобіт шили з м’якої телячої шкіри, без оздоблення, з підбором близько дюйма й щільнішою халявою, що сягала середини литки. Він був досить міцний для верхової їзди й досить елегантний для вечірнього виходу. Пара, пошита Джорджем Гобі, збереглася в замку Волмер у Кенті.

Від шкіри до гуми

Після перемоги Веллінгтона під Ватерлоо 1815 року цей фасон увійшов у велику моду в лондонському товаристві. Патріотичні джентльмени наслідували свого воєнного героя, їх носили денді на кшталт Красеня Браммелла, і до 1840-х вони лишалися головною чоловічою модою. Потім настала черга гуми. 1852 року Гайрам Гатчінсон купив право робити взуття з вулканізованої гуми Чарлза Гудьїра, а 1853 року відкрив фабрику у Франції, де селяни, звиклі до дерев’яних сабо, одразу оцінили непромокальні чоботи.

До чого тут Веллінгтон у Новій Зеландії

Столицю Нової Зеландії названо на честь тієї самої людини. Поселенці Новозеландської компанії дали Веллінгтону це ім’я в листопаді 1840 року на знак вдячності герцогові за підтримку планів компанії; його власний титул походить від Веллінгтона — містечка в Сомерсеті, Англія. У Новій Зеландії гумові чоботи називають gumboots, а сільське містечко Таїгапе називає себе «світовою столицею гумових чобіт»: там стоїть гігантський чобіт із гофрованого заліза й відбуваються змагання з метання чобіт.

Джерела: en.wikipedia.org › Wellington boot ↗ · ageofrevolution.waterlooassociation.org.uk ↗ · en.wikipedia.org › Wellington ↗ · en.wikipedia.org › Taihape ↗ · teara.govt.nz ↗