Тварина

Галапагоська слонова черепаха: звідки це взялося?

Галапагоські слонові черепахи походять із Галапагоських островів Еквадору, названих на їхню честь. Це найбільші з нині живих суходільних черепах — найважчі важать понад 400 кг, а 1835 року їхні відмінності від острова до острова змусили замислитися Чарлза Дарвіна.

Острови, названі на честь черепах

Іспанський відкривач островів Томас де Берланга писав 1535 року про «таких великих черепах, що кожна могла нести на собі людину». На картах приблизно 1570 року архіпелаг позначено як «Insulae de los Galopegos», тобто Острови черепах, від іспанського galápago. Предки черепах прийшли з материкової Південної Америки; їхній найближчий нині живий родич — значно менша черепаха Чако. Імовірно, їх принесли туди океанські течії: вони добре тримаються на воді й можуть місяцями обходитися без їжі та прісної води.

Куполи, сідла й Дарвін

На вологих островах, де багато низьких рослин, черепахи більші, з куполоподібним панцирем і короткою шиєю. На сухих островах вони менші, із сідлоподібним панцирем, що дає змогу витягати довгу шию до лопатей кактусів. Дарвін провів на островах п’ять тижнів 1835 року, і віцегубернатор, містер Лоусон, сказав йому, що може визначити, з якого острова будь-яка черепаха. Згодом Дарвін визнавав, що спершу приділив цьому надто мало уваги й уже встиг частково перемішати свої колекції з двох островів.

Велетні в небезпеці

Черепахи можуть довго обходитися без їжі й води, тож пірати, китобої та мисливці на морських котиків складали їх живими в трюми як свіже м’ясо, а їхнім жиром освітлювали лампи Кіто. Через це, а також через щурів, кіз і свиней, завезених людьми, чисельність упала з понад 250 000 у XVI столітті приблизно до 15 000 до 1970-х. Відтоді програми розведення на Дослідницькій станції імені Чарлза Дарвіна відновили кілька популяцій, але Самотній Джордж, остання відома черепаха з острова Пінта, помер 2012 року.

Джерела: en.wikipedia.org ↗ · galapagos.org ↗