Whence
Блю-хілер (австралійська пастуша собака)
Тварина

Блю-хілер (австралійська пастуша собака): звідки це взялося?

Блю-хілер, або австралійська пастуша собака, походить з Нового Південного Уельсу в Австралії. У XIX столітті скотар Томас Голл схрещував у долині Гантер собак типу коллі з дінго, а згодом сіднейські заводчики вдосконалили його «хілерів Голла» до сучасної породи.

Собака для диких корів

Родина Голлів від 1820-х мала скотарські ферми у верхній частині долини Гантер і переганяла стада на ринки Сіднея неогородженими шляхами крізь суворий буш. Тогочасні гуртові собаки, смітфілди, часто гавкали на худобу й кусали її за морди. На своїй фермі Дартбрук Томас Сімпсон Голл схрестив коллі з дінго, які рідко гавкають та інстинктивно хапають худобу за п’яти. Пам’ятна табличка біля Дартбрука датує його селекційні досліди 1840 роком, і собак стали називати «хілерами Голла».

Вдосконалена в Сіднеї

Після смерті Голла 1870 року деякі його собаки потрапили до Сіднея, де ними захопилися аматори нового хобі — собачих виставок. Найвпливовішими були брати Багуст, Джек і Гаррі, які «багато розводили й багато топили», аж поки приблизно до 1890 року блакитна пастуша собака не почала давати чистопородне потомство. Молодий соратник Гаррі Багуста Роберт Калескі уклав перший стандарт породи, який міністерство сільського господарства Нового Південного Уельсу опублікувало 1903 року. Собака, писав він, має виглядати як «маленький кремезний дінго».

До чого тут Техас

Витривала собака, що працює з худобою, нагадує про американські ранчо й Техас, і порода справді знайшла роботу в США. Грег Лоухер, каліфорнійський скотар, який служив в Австралії під час Другої світової війни, привіз звідти собак, а наприкінці 1950-х каліфорнійські заводчики рекламували їх як «квінслендських хілерів» із гарантією робочих якостей. Американський кінологічний клуб повністю визнав породу 1980 року. Але її дім — верхня долина Гантер, де з 2001 року на її честь стоїть статуя в Масвеллбруку.

Джерела: en.wikipedia.org › Australian Cattle Dog ↗ · en.wikipedia.org › Bluey (long lived dog) ↗ · monumentaustralia.org › 22995 thomas s. hall ↗ · monumentaustralia.org › 22428 blue heeler ↗ · adb.anu.edu.au ↗

Більше з категорії: Тварини

Курка
Тварина

Курка

📍 Материкова Південно-Східна Азія

Кури походять переважно від червоної джунглевої курки з Південно-Східної Азії. Найдавніші відомі курячі кістки, віком близько 3500 років, знайдено в Бан-Нон-Ваті в Таїланді, куди диких птахів, певно, вабили рисові поля хліборобів.

Леопардовий геккон
Тварина

Леопардовий геккон

📍 Долина Інду, Пакистан

Одна з найпопулярніших ящірок-улюбленців родом із сухого кам’янистого краю річки Інд у Пакистані; перших улюбленців, імовірно, відправили з Карачі в 1960-х. На відміну від більшості гекконів, він може кліпати, але липких подушечок на пальцях не має.

Галапагоська слонова черепаха
Тварина

Галапагоська слонова черепаха

📍 Галапагоські острови, Еквадор

Перші іспанські дослідники назвали Галапагоські острови на честь цих велетнів. Черепахи можуть важити понад 400 кг і жити понад 100 років, а їхні відмінності від острова до острова живили думки Чарлза Дарвіна, коли він відвідав їх 1835 року.

Більше з континенту: Океанія

Серф-рятування (пляжний спорт)
Гра

Серф-рятування (пляжний спорт)

📍 Бондай і Бронте, Сідней, Австралія

Серф-рятування набуло розмаху на пляжах Сіднея, коли на початку XX століття дозволили купатися вдень; Бондай і Бронте обидва претендують на перший клуб. Його змагання перетворили рятувальні навички на перегони, як-от веслування важкими серф-човнами крізь хвилі.

Горіх макадамія
Їжа

Горіх макадамія

📍 Південно-східний Квінсленд і північ Нового Південного Уельсу, Австралія

Макадамія походить зі сходу Австралії — це єдина широко вирощувана харчова рослина, рідна для цього континенту. Насіння потрапило на Гаваї в 1880-х, і Гаваї десятиліттями лідирували у світі, доки 1997 року їх не випередила Австралія.

Локо-моко
Їжа

Локо-моко

📍 Хіло, Гаваї

Рис, котлета для бургера, яєчня й коричнева підлива: локо-моко вперше подали 1949 року в Lincoln Grill у Хіло на Гаваях. Підлітки-завсідники назвали страву на честь друга на прізвисько «Божевільний» (loco іспанською).