Асаї: звідки це взялося?
Асаї походить зі східної Амазонії: пальма асаї росте на заплавах навколо гирла річки в штаті Пара (Бразилія). Тамтешні родини століттями їдять її дрібні пурпурово-чорні плоди — задовго до того, як асаї по всьому світу перетворився на солодкий заморожений боул.
Пальма припливних лісів
Пальма асаї, Euterpe oleracea, — уродженка східної Амазонії, яку бразильська агенція сільськогосподарських досліджень Embrapa називає центром її походження та генетичного різноманіття. Її стрункі стовбури виростають понад 25 метрів, переважно на болотах і заплавах, які знову й знову заливає приплив. Кожне гроно має від 500 до 900 дрібних круглих плодів. Археологічні дослідження дають змогу припустити, що народи Амазонії, можливо, допомогли пальмі так поширитися: останні п’ять–десять тисяч років вони вирощували її, їли її плоди й розносили їх.
Їжа, а не ласощі
В Амазонії асаї — частина основної трапези: його їдять з рибою чи м’ясом і борошном маніоки. Основною їжею заплав він став приблизно у XVIII столітті; в одному дослідженні трьох традиційних громад на берегах річки на нього припадало до 42% усієї з’їденої їжі за вагою. У містах його почали їсти й рекламувати як корисну їжу лише в середині 1990-х. Пара вирощує приблизно 90–95% бразильських асаї, а найбільше на людину споживає сусідній штат Амапа — близько 26 літрів на рік.
До чого тут Каліфорнія чи Гаваї
За кордоном асаї знають насамперед як асаї-боул: заморожену м’якоть, збиту в густу масу, часто підсолоджену, з гранолою та бананом зверху. Поза Бразилією такі боули спершу прижилися на Гаваях і в Південній Каліфорнії, але сама ідея бразильська. У 1980-х родина майстрів бойових мистецтв Грейсі, родом із Белена в штаті Пара, популяризувала асаї як енергетичний напій або у вигляді пюре з гранолою й бананами. Імпорт до США почався близько 2000 року, а бразильський експорт асаї зріс із 60 кг 1999 року до понад 15 000 тонн 2021 року.
Джерела: en.wikipedia.org › Euterpe oleracea ↗ · en.wikipedia.org › Açaí na tigela ↗ · en.wikipedia.org › Gracie family ↗ · infoteca.cnptia.embrapa.br ↗