Павич (індійський павич): звідки це взялося?
Індійський павич походить з Індійського субконтиненту, де він і досі живе в дикій природі на більшій частині Індії та Шрі-Ланки. Самець — національний птах Індії, а його мерехтливий шлейф спантеличує вчених іще від часів Чарлза Дарвіна.
Птах Індії та Шрі-Ланки
Індійський павич — уродженець Індійського субконтиненту. Він живе на більшій частині Індії, від долини Інду на північному заході до Ассаму на північному сході й від Гімалаїв до південного краю, а також у сухіших низовинах Шрі-Ланки. Він любить світлі ліси, чагарники біля води й сільськогосподарські угіддя. Невеликі групи, зазвичай один самець із трьома-п’ятьма самицями, годуються на землі насінням, плодами, комахами й дрібними плазунами, а на ночівлю злітають на високі дерева.
На захід — до Афін і далі
Люди дуже давно вивезли павичів далеко від батьківщини, і до Афін птахи дісталися до 450 року до н. е. Латиною птах звався pavo — звідси давньоанглійське pawa, а англійське слово peacock з’являється близько 1300 року. У середньовічній Європі павичів тримали в звіринцях і садах великих маєтків, а лицарі прикрашали шоломи їхнім пір’ям. Сьогодні здичавілі зграї живуть у багатьох частинах світу, а зоопарки, парки й любителі птахів тримають племінних птахів.
Шлейф, що спантеличив Дарвіна
Знаменитий «хвіст» павича — це шлейф із надзвичайно довгого пір’я, верхніх покривних пер хвоста, що ростуть від надхвістя над справжнім хвостом. Близько 200 таких пер, більшість із «вічком» на кінці, самець піднімає віялом і змушує тремтіти, залицяючись до самиць. Їхні кольори створюють крихітні впорядковані структури в борідочках пера, що відбивають певні кольори світла, а не пігмент. Дарвін не бачив користі в такому тягарі й писав, що від вигляду павичевого пера йому стає млосно. Його відповідь — статевий добір — і досі обговорюють.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · knowindia.india.gov.in ↗ · pnas.org ↗ · etymonline.com ↗