Кава без кофеїну: звідки це взялося?
Кава без кофеїну походить з Бремена, Німеччина. На початку XX століття бременський торговець кавою Людвіг Розеліус розробив перший комерційно успішний спосіб видаляти кофеїн із кавових зерен, і його безкофеїнова кава невдовзі продавалася по всій Європі та в Америці.
Син торговця кавою
Кофеїн відкрили задовго до кави без кофеїну. 1820 року німецький хімік Фрідліб Фердинанд Рунге виділив його з кавових зерен на прохання поета Ґете, але так і не спробував зробити каву без кофеїну. Людвіг Розеліус народився в Бремені 1874 року в родині імпортера кави. Після навчання в бакалійника й обсмажувача кави в Ганновері він прийшов до батькової фірми, Roselius & Co., і вдосконалив там обсмажування. 1902 року, після смерті батька, він разом із братом очолив справу.
Зерна, просочені морською водою
1903 року, як каже звична версія, морська вода промочила партію кавових зерен, і вони втратили більшу частину кофеїну, але майже не втратили смаку. Розеліус і його співробітники, серед них хімік Карл Віммер, перетворили це на промисловий метод: вони пропарювали зелені зерна з кислотами або лугами, а потім вимивали кофеїн розчинником бензолом. Метод запатентували 1906 року — тоді ж Розеліус заснував у Бремені компанію для продажу цієї кави. З 1911 року її експортували в межах Європи, до Росії та до США.
До чого тут Швейцарія
Один знаменитий спосіб декофеїнізації носить ім’я Швейцарії. Процес Swiss Water обходиться без хімічних розчинників: зерна замочують у воді, а кофеїн відфільтровують із цієї води. Уперше його розробили у Швейцарії в 1930-х, але на ринок він вийшов лише близько 1980 року — понад сімдесят років після Розеліуса. Більшість кави без кофеїну й нині роблять із зелених, несмажених зерен, як робив він, хоча бензол давно замінили іншими розчинниками. 100-річчя кави без кофеїну 2006 року минуло майже непомітно.
Джерела: en.wikipedia.org › Decaffeination ↗ · en.wikipedia.org › Ludwig Roselius ↗ · deutsche-biographie.de ↗ · bbc.com ↗ · de.wikipedia.org ↗
