Звідки походять напої
Чай, кава, соки й молочні напої мандрували торговими шляхами і дорогою часто змінювали назви. Кожна історія показує, де напій уперше приготували і як він поширився.
20 історій · континентів: 5
- Африка · 3
- Азія · 9
- Європа · 4
- Північна Америка · 2
- Південна Америка · 2
Африка
Лимонад
📍 Каїр, Єгипет
Найдавніші згадки про лимонад — із середньовічного Каїра: уже на початку XII століття там жваво торгували лимонним соком, а пляшки катармізату — лимонного соку з цукром — продавали й вивозили. Модним його значно пізніше зробив Париж, де продавці носили його в баках на спині.
Мурсик (кисле молоко з димком)
📍 Рифт-Валлі (нагір’я календжин), Кенія
Мурсик — молоко, що кілька днів бродить у гарбузі-горлянці, вистеленому вугіллям зі спаленої гілки, тож має димний смак і синюватий відтінок. Він походить від народу календжин із кенійської Рифт-Валлі, і ним зустрічають удома чемпіонів-бігунів країни.
Ройбуш (чай із «червоного куща»)
📍 Седерберг, ПАР
Ройбуш — мовою африкаанс «червоний кущ» — безкофеїновий напій із чагарнику гір Седерберг у Західнокапській провінції ПАР. Громади, що походять від койкоїнів, пили його там уже наприкінці XIX століття, а 1904 року один купець почав продавати його як чай.
Азія
Айран (солоний кисломолочний напій)
📍 Центральна Азія
Айран — йогурт, збитий із холодною водою та дрібкою солі, — часто називають національним напоєм Туреччини, але створили його тюркські племена Центральної Азії. Уже тюркський словник XI століття визначає його як «напій із молока».
Бабл-ті
📍 Тайвань
Бабл-ті з’явився в чайних Тайваню в 1980-х, коли в солодкий чай з молоком почали кидати тягучі кульки тапіоки. Дві чайні, у Тайчжуні й Тайнані, досі обидві запевняють, що вигадали його першими.
Жасминовий чай
📍 Фучжоу, Фуцзянь, Китай
Жасминовий чай — це чай, зазвичай зелений, ароматизований свіжими квітками жасмину: їх змішують із листям уночі, саме коли квіти розкриваються. Це ремесло довели до досконалості у Фучжоу на південному сході Китаю, який ще від часів династії Сун звуть «містом жасмину».
Кава (напій)
📍 Ємен
Кавове дерево росте дико в Ефіопії, але обсмажувати його зерна й варити з них напій уперше почали в Ємені в XV столітті. Приблизно до 1700 року єменський порт Моха був єдиними воротами, через які кава потрапляла у світ.
Ласі (йогуртовий напій)
📍 Пенджаб (Індія та Пакистан)
Ласі походить із Пенджабу — хліборобського краю на півночі Індії та в Пакистані, де йогурт (за традицією з молока буйволиць) збивають із водою та або із сіллю й зирою, або з цукром і кардамоном.
Соєве молоко
📍 Китай
Для соєвого молока соєві боби замочують, перемелюють з водою, а тоді суміш кип’ятять і проціджують. У Китаї його п’ють століттями: про нього писали вже до 1365 року, а до XVIII століття його продавали вуличні торговці — задовго до того, як потрапило до західних супермаркетів.
Тархун (зелений лимонад з естрагоном)
📍 Кутаїсі, Грузія
Естрагонову газовану воду вперше змішав 1887 року Митрофан Лагідзе, учень аптекаря з грузинського Кутаїсі: він додав до содової власний натуральний сироп з естрагону замість привізних есенцій. Під назвами на кшталт «Тархун» уже яскраво-зелений напій розійшовся по всьому СРСР.
Чай
📍 Юньнань, південно-західний Китай
Пити чай, можливо, почали в китайському регіоні Юньнань, де листя місцевого чайного куща вперше використовували як ліки. Китайська легенда приписує відкриття чаю міфічному правителю Шень-нуну.
Яєчна кава (cà phê trứng)
📍 Ханой, В’єтнам
Ханойська яєчна кава з’явилася в 1940-х, коли бракувало молока: за розповіддю його родини, бармен готелю «Метрополь» Нгуєн Ван Зянг збив яєчні жовтки з цукром і згущеним молоком у густу солодку піну й накривав нею міцну каву. Чашку часто подають у мисці з гарячою водою.
Європа
Вівсяне молоко
📍 Лунд, Швеція
Вівсяне молоко у звичному нам вигляді створив на початку 1990-х харчовий технолог Рікард Есте з Лундського університету у Швеції, коли вивчав непереносимість лактози. Вівсяні напої згадуються ще з XVIII століття, але його продукт став одним із перших у продажу.
Газована вода (содова)
📍 Північна Англія
1767 року хімік Джозеф Прістлі підвісив чашу з водою над чаном на пивоварні в англійському Лідсі й виявив, що вода стала приємно шипучою. Він частував своєю газованою водою друзів і називав її своїм «найщасливішим» відкриттям.
Кава без кофеїну
📍 Бремен, Німеччина
Кава без кофеїну народилася в німецькому Бремені: на початку XX століття торговець кавою Людвіг Розеліус розробив перший комерційно успішний спосіб видаляти кофеїн із кавових зерен. Його безкофеїнова кава надійшла в продаж по всій Європі, а згодом і в Америці.
Остфрізенте (чай із кандисом і «хмаринкою» вершків)
📍 Східна Фризія, Нижня Саксонія, Німеччина
Мешканці Східної Фризії на німецькому узбережжі Північного моря, кажуть, випивають близько 300 літрів чаю на людину на рік — більше за всіх. Міцну, переважно ассамську суміш наливають на грудочку кандису, додають вершки, щоб утворилася «хмаринка», і ніколи не розмішують.
Північна Америка
Атоле (гарячий кукурудзяний напій)
📍 Мезоамерика (Мексика та Центральна Америка)
Атоле — густий гарячий напій із кукурудзяного тіста, звареного на воді чи молоці, підсолоджений і часто приправлений корицею. Він значно старший за іспанське колоніальне панування: на розписаних посудинах майя класичного періоду підписано вміст, і названо там какао та атоле.
Слаш (заморожена газованка)
📍 Коффівілл, Канзас, США
Шипучий слаш з’явився випадково: 1958 року в кафе-морозиві Омара Кнедліка в Коффівіллі, штат Канзас, зламався автомат із газованою водою, і він став охолоджувати пляшки содової в морозилці. Покупцям сподобалася напівзамерзла шипучка, і він збудував машину, щоб робити її більше.
Південна Америка
Емольєнте (ячмінний трав’яний відвар)
📍 Ліма, Перу
Емольєнте — теплий відвар зі смаженого ячменю, лляного насіння й трав на кшталт хвоща, заправлений лаймом і цукром. Він виріс із лікувальної ячмінної води, яку іспанці привезли до колоніальної Ліми, де вуличні торговці колись стояли майже на кожному розі.
Кажуїна (золотистий напій із кеш’ю-яблука)
📍 Північний схід Бразилії (Сеара і Піауї)
Кажуїна — прозорий сік кеш’ю-яблука, плоду, на якому висить горіх кеш’ю; його варять у запечатаних пляшках, доки цукри не стануть золотистими. Фармацевт Родолфу Теофілу створив цей напій на північному сході Бразилії в 1890-х як альтернативу алкоголю.