Чай: звідки це взялося?
Чай походить із південного заходу Китаю. Чайний кущ росте в природі на пагорбах, де китайська провінція Юньнань сходиться з північчю М’янми та північним сходом Індії, і чай був китайським напоєм значно довше за тисячу років, перш ніж його скуштували в Англії.
Від ліків до буденного напою
Чай, імовірно, почали пити в Юньнані, де листя місцевої чайної рослини, Camellia sinensis, уперше заварювали як ліки. Китайська легенда приписує відкриття чаю міфічному правителю Шень-нуну, але найдавніший відомий речовий доказ — чай, знайдений у гробничному комплексі ханьського імператора Цзін-ді, який помер 141 року до н. е. За династії Тан Лу Юй написав «Чайний канон» — одну з перших книжок про вирощування й заварювання чаю.
Як чай мандрував
Чай покинув Китай разом із торговцями й ченцями. Листя, знайдене в гробниці в Нгарі на заході Тибету, показує, що на Тибетське нагір’я він потрапив приблизно до 200 року н. е. Японські ченці Сайтьо й Кукай привезли додому чайне насіння у 805 і 806 роках, а дзенський чернець Ейсай привіз ще до Кіото 1191 року. Першими європейцями, які ввозили чай, були португальські купці в XVI столітті, а на початку XVII століття голландський корабель доставив зелений чай до Амстердама.
До чого тут Англія
Британія прийшла до чаю пізно. Уперше його продав у Лондоні Томас Гарвей 1657 року, а португальська принцеса Катерина Браганса зробила його модним при дворі після шлюбу з Карлом II 1662 року. До 1750 року чай став національним напоєм Британії, але листя й далі везли з Китаю. Тоді Британія звернула погляд на Індію: 1824 року чайні рослини знайшли в Ассамі, а 1848 року Ост-Індська компанія відрядила ботаніка Роберта Форчуна вивезти чайні рослини з Китаю до Індії.
Джерела: en.wikipedia.org › Tea ↗ · en.wikipedia.org › History of tea ↗ · pmc.ncbi.nlm.nih.gov ↗ · wals.info ↗
_amidst_Wikimedia_photowalk%2C_mymensingh.jpg/330px-Refreshment_(cold_lassi)_amidst_Wikimedia_photowalk%2C_mymensingh.jpg)
.jpg/330px-Koi_in_a_fish_pond_-_Frank_Green_2015_(Unsplash).jpg)
