Напій

Соєве молоко: звідки це взялося?

Соєве молоко походить із Китаю, де його п’ють століттями. Для нього соєві боби замочують, перемелюють з водою, а тоді суміш кип’ятять і проціджують, і в Китаї воно було напоєм до сніданку задовго до того, як потрапило до західних супермаркетів.

Бобова рідина старого Китаю

Китайська назва doujiang означає «бобова рідина». Слово трапляється вже в «Луньхен» — книжці приблизно 82 року н. е., хоча тоді воно, можливо, означало суп-пюре із соєвих бобів, а не проціджений напій. Історики сої Вільям Шертлефф і Акіко Аоягі датують першу згадку про соєве молоко — як doufujiang — 1365 роком. За традиційним способом замочені боби мололи на ручному кам’яному млинку, а молоко проціджували крізь тканину.

Сніданок з вулиці

До XVIII століття соєве молоко в Китаї продавали вуличні торговці. Його пили теплим і підсолодженим, рано-вранці чи пізно ввечері, або їли як солоний суп на сніданок, умочуючи в нього довгі смажені палички з тіста. На початку XX століття його почали розливати в пляшки, і до 1929 року шанхайські фабрики продавали понад 1000 пляшок на день. Від 1950-х його продавали як безалкогольний напій у Гонконзі та Сінгапурі.

До чого тут Японія

У Японії для нього є власне слово, tonyu, «бобове молоко», але до традиційного японського раціону соєве молоко ніколи не входило. Найдавніша відома згадка про нього там датується 1895 роком, а перше японське соєве молоко на продаж розлили в невеликих кількостях 1957 року. Дуже популярним у Японії воно стало лише наприкінці 1970-х, коли японські виробники вдосконалили нові способи прибирати його бобовий присмак. На той час у Китаї воно вже кілька століть було напоєм до сніданку.

Джерела: en.wikipedia.org ↗ · soyinfocenter.com › soymilk1.php ↗ · soyinfocenter.com › soymilk2.php ↗ · todaysdietitian.com ↗