Сарі: звідки це взялося?
Сарі походить з Індійського субконтиненту. Це один незшитий відріз тканини завдовжки приблизно від 4 до 8 метрів, який обгортають навколо талії й перекидають через плече, а його коріння сягає Стародавньої Індії.
Три речі стають однією
Драпірований одяг, схожий на сарі, можна простежити до періоду між 2800 і 1800 роками до н. е. на північному заході субконтиненту, де вже вирощували бавовну й ткали з неї. Саме сарі виросло з убрання з трьох речей, описаного в санскритських і палійських текстах VI століття до н. е.: антарії — нижнього одягу; уттарії — покривала, яке носили на плечі чи на голові; і станапатти — нагрудної пов’язки, що до I століття н. е. перетворилася на облягаючу блузку, чолі.
Понад 80 способів драпування
Слово походить від санскритського śāṭī, «смуга тканини», і цю смугу можна носити понад 80 задокументованими способами; дослідниця текстилю Рта Капур Чішті описала 108. Найпоширеніший сьогодні спосіб, ніві, прийшов із Декана. Один кінець заправляють за пояс нижньої спідниці, тканину один раз обгортають навколо тіла, збирають у складки нижче пупка й заправляють, а після ще одного оберту вільний кінець перекидають через плече. Нижня спідниця увійшла в ужиток за колоніального правління — разом із блузками у вікторіанському стилі в еліти Бомбея та Бенгалії.
Тканини всього субконтиненту
Сарі носять в Індії, Бангладеш, Пакистані, Шрі-Ланці та Непалі, і в багатьох регіонах тчуть свої тканини, як-от бенареський шовк Уттар-Прадешу й канчіпурамський шовк Тамілнаду. Біля Дакки ткачі роблять джамдані — тонку візерунчасту бавовняну тканину, мотиви якої створюють просто на ручному верстаті. Ремесло процвітає тому, що бенгальські жінки носять джамдані як сарі, і 2013 року ЮНЕСКО внесла його до списку нематеріальної культурної спадщини.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · sarmaya.in ↗ · ich.unesco.org ↗
