Чульо (в’язана шапка з вухами): звідки це взялося?
Чульо походить з Анд Перу та Болівії. Ця в’язана шапка з вухами з вовни альпаки, лами, вікуньї чи вівці захищає від холоду високогір’я, а її візерунки можуть розповісти, звідки родом її власник.
Шапка для високих Анд
Ch'ullu — слово мовою кечуа; мовою аймара шапка називається lluch'u, а іспанська перетворила її назву на chullo. Її в’яжуть по колу з такої вовни, як альпака, лама й вікунья, традиційно на п’яти двобічних спицях, а «вуха» можна зав’язати під підборіддям. По колу йдуть кольорові смуги або зображення місцевих тварин, і в болівійських Андах вони можуть указувати на походження, вік, суспільне й сімейне становище власника.
Андські руки, нова техніка
До іспанського завоювання 1532 року в’язання спицями в Андах не знали. Воно прийшло з колоністами, а мешканці Анд перейняли й пристосували його; під час розкопок колоніального містечка Магдалена-де-Као-В’єхо на північному узбережжі Перу знайшли те, що може виявитися найдавнішим збереженим в’язанням в Америці. Звідки взялася форма шапки, сперечаються: одні вказують на керамічні фігурки культури моче близько 600 року н. е. в гостроверхих головних уборах із навушниками, інші — на шапки іспанців XVI століття.
До чого тут Непал
Схожі шапки з вухами асоціюються з Гімалаями, тож Непал напрошується сам собою. Але чульо належить Андам. На Такіле, острові на озері Тітікака з перуанського боку, текстиль щодня роблять чоловіки й жінки всіх віків, і чульо — один із найхарактерніших елементів одягу. 2005 року ЮНЕСКО проголосила Такіле та його текстильне мистецтво частиною нематеріальної спадщини людства, а 2008 року внесла його до свого Репрезентативного списку.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · ich.unesco.org ↗ · digitalcommons.unl.edu ↗ · selvedge.org ↗
