Рослина

Гіркокаштан (кінський каштан): звідки це взялося?

Гіркокаштан, або кінський каштан, походить із Балканських гір. Дикі дерева збереглися здебільшого в кількох лісах півночі Греції та Албанії, тож усі каштани британських парків і дитячих майданчиків, з яких діти збирають «конкери», посадили люди.

Рідкісне балканське дерево

Дикий гіркокаштан росте переважно в центральній і південній Албанії та на північному заході Греції, в Епірі й західній Фессалії; є його ліси й на заході Північної Македонії, а в Болгарії — один невеликий гай. Він займає лише 9 гектарів у Преславській планині й перебуває там на межі зникнення. Червоний список МСОП обмежує природний ареал дерева цим балканським районом і відносить його до вразливих видів. Виходить, у дикій природі одне з найзвичніших паркових дерев Європи — рідкість.

Через Константинополь

Західні європейці отримали це дерево з османської столиці. Воно потрапило до них через Константинополь 1576 року, коли насіння надіслали ботанікові Карлові Клузіусу до Відня. Звідти дерево рушило на захід, до Франції, близько 1600 року дісталося Англії й широко висаджувалося заради високих свічок білих квітів. Сьогодні воно росте в парках і вздовж вулиць по всьому помірному поясу — на півночі аж до Гарстада в Норвегії та Рейк’явіка в Ісландії.

До чого тут Англія

Мало яке дерево здається більш англійським. Восени його блискуче коричневе насіння, конкери, нанизують на мотузки для гри, яку з кінськими каштанами вперше описали на острові Вайт 1848 року, а з 1965 року в Нортгемптонширі проходить чемпіонат світу з конкерсу. Ботаніки тим часом довго помилялися: найімовірнішою батьківщиною дерева вважали північ Індії, а ще 1837 року письменник Джон Лаудон припускав Північну Америку — доки спостерігачі не знайшли його дикорослим у Греції та Албанії.

Джерела: en.wikipedia.org › Aesculus hippocastanum ↗ · treesandshrubsonline.org ↗ · woodlandtrust.org.uk ↗ · en.wikipedia.org › Conkers ↗