Качкодзьоб: звідки це взялося?
Качкодзьоб походить зі Східної Австралії, де він живе в річках, струмках і озерах від Квінсленду до Тасманії. Коли наприкінці 1790-х перша шкурка потрапила до Британії, пухнастий звір із качиним дзьобом здавався таким неймовірним, що вчені запідозрили містифікацію.
Качиний дзьоб на пухнастому тілі
Європейці вперше побачили качкодзьоба 1798 року, і Джон Гантер, другий губернатор Нового Південного Уельсу, надіслав до Британії шкурку й малюнок. Джордж Шоу, помічник зберігача природничої історії в Британському музеї, опублікував перший опис 1799 року в The Naturalist's Miscellany. Він писав, що неможливо не сумніватися в справжності тварини, і перевіряв ножицями, чи немає швів, якими прикріплено дзьоб. Не знайшовши їх, він визнав її новим видом тварин.
Ссавець, що відкладає яйця
Качкодзьоб виявився ще дивнішим. Це однопрохідний — ссавець, що відкладає яйця: самиця зазвичай відкладає два маленькі яйця в шкірястій шкаралупі, а потім годує малят молоком із ділянок шкіри на череві, без сосків. Самці мають на кожній задній лапі гостру шпору, з’єднану з отруйною залозою; отрута не смертельна для людини, але біль описують як нестерпний. Під водою качкодзьоб заплющує очі, закриває вуха й ніздрі та знаходить здобич за допомогою рецепторів у дзьобі.
Лише у Східній Австралії
Качкодзьоби живуть у прісній воді — від низовин із тропічними лісами на крайній півночі Квінсленду до холодних високогір’їв Тасманії та Австралійських Альп. Колись вони жили й в Аделаїдських пагорбах і хребтах Маунт-Лофті в Південній Австралії, але тепер у цьому штаті їх немає, крім популяції, завезеної на острів Кенгуру в 1920-х. Аборигени мають багато назв для цієї тварини, наприклад djanbang мовою бунджалунг і maluŋgaŋ мовою нгунавал.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · australian.museum ↗ · discovermagazine.com ↗