Напій

Емольєнте (ячмінний трав’яний відвар): звідки це взялося?

Емольєнте походить із Ліми, Перу. Цей теплий відвар зі смаженого ячменю, лляного насіння й трав, заправлений лаймом і цукром, виріс із трав’яної ячмінної води колоніальної Ліми, і вуличні торговці досі продають його з візків рано-вранці та ввечері.

Відвари в Місті королів

Іспанці привезли ячмінну воду до Америки, і, за словами історика Хуана Луїса Орреґо, записи про ячмінний напій, який продавали в Лімі, сягають колоніальних часів. Торговки, яких називали тісанерас, ходили площами Ліми, «Міста королів», із глиняними горщиками лікувальних трав’яних настоїв. На акварелі Панчо Ф’єрро 1850 року зображено афроперуанку-тісанеру з глеком на голові, а Рікардо Пальма записав її ранковий поклик: «La tisanera llegó».

Емольєнтеро на кожному розі

Кухарі Ліми перетворили ці настої на емольєнте, і мандрівники XIX століття згадували цей напій у столиці. Він став таким популярним, що практично на кожному розі стояв емольєнтеро — продавець емольєнте. Один торговець, який пропрацював біля візка близько 40 років, починає роботу о 2-й ночі й обсмажує ячмінь, як кавові зерна, щоб надати напою кольору. Біля візка він черпаком наливає основу в склянку й додає трав’яні екстракти — наприклад, хвоща, люцерни або «котячого кігтя».

До чого тут Мексика

Теплі напої з вуличних візків поширені по всій Латинській Америці, і багато хто пов’язує їх із Мексикою. Але емольєнте — перуанська традиція, яка постійно змінюється: торговці додали нові рослини, як-от мунью та алое, а влітку, коли продажі можуть упасти на 20 або 30 відсотків, дехто подає напій холодним. Перуанський закон № 30198 навіть зробив 20 лютого національним днем емольєнте та інших традиційних натуральних напоїв.

Джерела: en.wikipedia.org ↗ · andina.pe ↗ · punchdrink.com ↗ · larepublica.pe ↗