Whence
Пір’яна накидка (ʻахуʻула)
Мода

Пір’яна накидка (ʻахуʻула): звідки це взялося?

Пір’яна накидка гавайських вождів, ʻахуʻула, походить з Гавайських островів. Ці накидки й мантії, вкриті крихітним червоним і жовтим пір’ям, прив’язаним до тонкої сітки, носили аліʻі — стан вождів — як знак найвищого рангу.

Пір’я на сітці з олони

Основа накидки — сітка з олони, місцевої рослини з родини кропивових. Майстри збирали маленькі пучечки пір’я й щільно прив’язували їх до вічок, доки не вкривалася вся поверхня; на одну мантію йшли сотні тисяч пір’їн. Розмір показував ранг: мантії до п’ят дозволялися лише найвищим вождям, а нижчі вожді носили коротші накидки.

Подарунок капітанові Куку

26 січня 1779 року британського мореплавця Джеймса Кука прийняв у затоці Кеалакекуа Каланіопуу, верховний вождь острова Гаваї. На знак доброї волі вождь зняв із себе пір’яний шолом і мантію й одягнув їх Кукові на голову та плечі. Корабель Кука забрав їх, і понад два століття вони переходили від колекціонерів до музеїв. 2016 року вони повернулися на Гаваї тимчасово, як музейна позика, а 2020 року їх повернули Гаваям назавжди.

До чого тут Амазонія

Яскраві червоно-жовті вироби з пір’я можуть нагадати про папуг тропічних лісів, але цінне пір’я давали місцеві гавайські птахи. Червоне йшло переважно від яскраво-червоної ііві, однієї з гавайських квіткарок. Жовте — від майже чорних оо й мамо з маленькими жовтими плямами; Камеамеа I наказував ловити їх, обскубувати й відпускати. І все ж гавайська мамо вимерла приблизно наприкінці XIX століття, а до 1987 року вимерли всі види оо — імовірно, через хвороби.

Джерела: en.wikipedia.org ↗ · blog.tepapa.govt.nz ↗

Більше з категорії: Одяг і мода

Тканина куба (рафієвий «оксамит»)
Мода

Тканина куба (рафієвий «оксамит»)

📍 Касаї, ДР Конго (королівство Куба)

Тканина куба походить із давнього королівства Куба в регіоні Касаї в ДР Конго. Чоловіки ткуть квадрати з волокна рафієвої пальми, а жінки вишивають їх і підрізають стібки в м’який ворс, що виглядає і на дотик схожий на оксамит.

Чульо (в’язана шапка з вухами)
Мода

Чульо (в’язана шапка з вухами)

📍 Анди Перу та Болівії

Чульо, в’язана шапка з вухами, походить із високогір’їв Перу та Болівії. Андські в’язальники, які навчилися ремесла в іспанців, в’яжуть її з вовни альпаки, лами чи вівці; на острові Такіле на озері Тітікака в’язання чульо — спадщина зі списку ЮНЕСКО.

Плащ зі шкурок посума
Мода

Плащ зі шкурок посума

📍 Південний схід Австралії (Вікторія, Новий Південний Уельс і Південна Австралія)

Аборигени південного сходу Австралії носили плащі з десятків шкурок посума, зшитих сухожиллями кенгуру; на внутрішньому боці шкур видряпували візерунки клану й утирали в них вохру. Плащів, зроблених до 1900 року, збереглося лише кілька.

Більше з континенту: Океанія

Поке
Їжа

Поке

📍 Гаваї

Поке — гавайською «різати впоперек» — починалося як сира риба з морською сіллю, водоростями й смаженим горіхом кукуї. Соєвий соус і кунжутна олія з’явилися пізніше, разом з іммігрантами з Японії та Китаю.

Kookaburra (англійське слово)
Слово

Kookaburra (англійське слово)

📍 Центральна частина Нового Південного Уельсу, Австралія

Kookaburra походить від guuguubarra з віраджурі, мови внутрішніх районів Нового Південного Уельсу, і наслідує крик птаха. Цей регіт — стандартний звук джунглів у кіно.

Boomerang (англійське слово)
Слово

Boomerang (англійське слово)

📍 Район Сіднея (річка Джорджес), Австралія

Boomerang походить від мови аборигенів району Сіднея: один ранній запис подає його як «bou-mar-rang», а англійська перейняла слово в 1820-х. Проте найстаріший відомий бумеранг, вирізаний з бивня мамонта, знайшли в печері в Польщі.