Мурсик (кисле молоко з димком): звідки це взялося?
Мурсик походить від народу календжин із нагір’їв кенійської Рифт-Валлі. Це коров’яче або козяче молоко, яке кілька днів бродить у гарбузі-горлянці, вистеленому вугіллям певних дерев, тож має димний смак і синюватий відтінок.
Гарбуз, вистелений вугіллям
Мурсик готують у сотеті — посудині з гарбуза-горлянки. Жінки очищають її й покривають зсередини вугіллям від тліючих гілок певних дерев, наприклад ітету, або арахісової касії (peanut butter cassia). Вугілля закупорює пори гарбуза, його дим допомагає вберегти молоко від псування, поки воно природно скисає, а саме вугілля надає напою димного смаку й синюватого кольору. Молоко — нині зазвичай заздалегідь прокип’ячене й охолоджене — наливають досередини й закривають гарбуз. Воно бродить щонайменше три–п’ять днів і зберігається до місяця.
Для весіль і переможців
Мурсик — звичайний напій у Рифт-Валлі, а тепер його продають і в кенійських містах. На който — церемонії, де дві родини домовляються про посаг, — його п’ють наприкінці на знак згоди та єдності. Більшість спортивних героїв Кенії — календжин, і коли вони повертаються із забігів з-за кордону, в аеропорту на них чекають натовпи з піднятими гарбузами, щоб дати їм ковток мурсику. Часто кажуть, що напою близько 300 років і що спершу його робили, щоб зберегти надлишки молока.
До чого тут Ефіопія
Обкурювати посуд для молока — давній звичай і в Кенії, і в Ефіопії. На півдні Ефіопії скотарі борана обкурюють грушоподібну посудину горфа димом добірних порід дерева, а потім дають свіжому молоку бродити в ній від семи днів до трьох місяців, поки не вийде ітіту. Мурсик — це спосіб календжин, із вугіллям кенійських дерев. Арахісова касія, яку здавна цінували для цього, стає в Рифт-Валлі рідкісною, і одна 78-річна майстриня розповіла газеті Daily Nation, що тепер вугілля кладуть набагато менше, ніж за її молодості.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · nation.africa ↗ · kenyanews.go.ke ↗ · ilri.org ↗