Лимонад: звідки це взялося?
Лимонад походить із Каїра. Найдавніші згадки про напій дійшли із середньовічного Єгипту, де на початку XII століття купці продавали й вивозили пляшки лимонного соку, приготованого з великою кількістю цукру, — за століття до того, як лимонадні кіоски стали літньою традицією Америки.
Лимонний сік і цукор у Каїрі
Лимони прийшли з країв, що лежать далі на схід, але в Єгипті їх знали вже в XI столітті: перський мандрівник Насір Хосров згадує їх в описі країни за халіфів Фатимідів. Документи Каїрської генізи, архіву середньовічної єврейської громади міста, показують, що до 1104 року торгівля лимонним соком була чималою. Пляшки катармізату, лимонного соку з великою кількістю цукру, пили на місці й вивозили. Історик кулінарії Кліффорд А. Райт називає це найдавнішим писемним свідченням про лимонад.
З Єгипту на вулиці Парижа
У XII столітті Ібн Джумай, лікар при єгипетському дворі, написав трактат «Про лимон, його пиття та вживання» з рецептами лимонних напоїв. Лимонад прийшов до Європи слідом за цукром і самим лимоном — спершу як напій для дуже багатих і дуже хворих. До XVII століття Париж був повен мандрівних продавців лимонаду, які носили напій у баках, прив’язаних до спини, а 1676 року в місті торгувала лимонадом корпорація «лимонадьє».
До чого тут Америка
Лимонад здається американським, бо Америка зробила його символом. Дитячі лимонадні кіоски стали емблемою літа в США та Канаді, а безалкогольний напій припав до душі руху тверезості. Люсі Вебб Гейс, першу леді з 1877 по 1881 рік, пам’ятають як «Лимонадну Люсі», бо в ті роки в Білому домі не подавали алкоголю, хоча за життя її так ніколи не називали. Солдати й мандрівники на фронтирі брали із собою «похідний лимонад» — суху суміш цукру, лимона й лимонної кислоти.
Джерела: en.wikipedia.org › Lemonade ↗ · web.archive.org ↗ · atlasobscura.com ↗ · en.wikipedia.org › Lucy Webb Hayes ↗
