Бальзамін (недотика): звідки це взялося?
Бальзамін походить зі Східної Африки, де він дико росте від Кенії до Мозамбіку. Близько 1880 року він потрапив до Британії «зайцем» — у ящику з рослинами, — а згодом став однією з найпопулярніших клумбових рослин світу, заповнивши балконні ящики й тінисті клумби в парках.
Ніжна рослина тропіків
Impatiens walleriana — трав’янистий багаторічник заввишки від 15 до 60 см із напівсукулентними стеблами; усі частини рослини м’які й легко ушкоджуються. Його квітки діаметром від 2 до 5 см мають п’ять пелюсток і тонкий шпорець. У природі він росте в Кенії, Танзанії, Мозамбіку й Зімбабве, переважно у вологих тропічних місцях. Там, де немає морозів, він живе роками, але холоду не витримує, тож у прохолодніших країнах його сіють у приміщенні взимку й висаджують у ґрунт як однорічник.
Сіянці під лавою в К’ю
Близько 1880 року шотландський дослідник Джон Кірк надіслав із Занзібару до лондонського саду К’ю засклений ящик Ворда з рослинами. Із занзібарської землі, яку висипали під лаву в теплиці, зійшли сіянці з яскраво-червоними квітками. 1882 року директор К’ю Джозеф Гукер назвав їх Impatiens sultani на честь Баргаша ібн Саїда, султана Занзібару. Сучасна назва, walleriana, вшановує британського місіонера Гораса Воллера, супутника Девіда Лівінгстона.
До чого тут Європа
Рослина швидко поширилася розсадниками Європи: уже до 1884 року один квітникар з Алкмара в Нідерландах вихваляв її яскраві карміново-червоні квітки. Вона здобула й домашні прізвиська. Під Берліном до 1903 року її називали fleißiges Lieschen, «старанна маленька Лізе», бо вона невтомно цвіла, і нідерландська перейняла це як vlijtig liesje — так само, як англійська каже busy Lizzie. Такі свійські назви й місце в безлічі балконних ящиків роблять її схожою на старовинну європейську квітку.
Джерела: en.wikipedia.org › Impatiens walleriana ↗ · plants.ces.ncsu.edu ↗ · neerlandistiek.nl ↗ · en.wikipedia.org › Horace Waller (activist) ↗