Музика й танці

Конголезька румба (музика): звідки це взялося?

Конголезька румба походить з Кіншаси та Браззавіля — столиць-близнюків на двох берегах річки Конго. Вона склалася там у 1940–50-х, коли місцеві гурти змішували свою танцювальну музику марінга з кубинськими платівками, а згодом вплинула на популярну музику всієї Африки.

Марінга в барах

Її коріння — в марінзі, парному танці баконго зі старого королівства Лоанго, який грали на маленькому рамковому барабані, обтягнутому шкірою, пляшці, по якій били, як по трикутнику, і лікембе. З 1920-х по 1940-ві марінга принесла до Браззавіля й Леопольдвіля, як тоді називалася Кіншаса, культуру танців у барах, а в гуртах з’явилися акордеони й акустичні гітари. 1941 року Поль Камба заснував Victoria Brazza, чиє поєднання сучасних і традиційних інструментів стало основою сучасної конголезької румби.

Кубинські платівки, місцеве звучання

З 1933 року лейбл His Master's Voice експортував до Африки платівки кубинського сону у своїй серії GV, а на початку 1940-х Radio Congo Belge у Леопольдвілі крутило такі гурти, як Trio Matamoros. Конголезькі музиканти перенесли партії фортепіано, барабанні малюнки й партії труби на електрогітари й саксофони, іноді співали фонетичною іспанською, а потім наповнили музику місцевими ритмами й мелодіями. Наприкінці 1940-х відкрилися місцеві студії, і 1948 року пісня Вендо «Marie-Louise», записана на Ngoma, стала міжнародним хітом.

До чого тут Куба

Куба — частина цієї історії, але марінга не мала справжнього зв’язку з кубинською румбою. Назву музика отримала тому, що привезені платівки сону часто помилково підписували «румба», і конголезькі слухачі стали так називати всю кубинську музику. Обмін ішов в обидва боки: багато з перших поневолених африканців, привезених на Кубу, належали до народів банту, серед них — конго. З 1960-х конголезька румба переросла в сукус, а в грудні 2021 року ЮНЕСКО внесло її до списку як спадщину обох Конго.

Джерела: en.wikipedia.org › Congolese rumba ↗ · ich.unesco.org ↗ · en.wikipedia.org › Wendo Kolosoy ↗