Whence
Накидна ковдра навахо
Мода

Накидна ковдра навахо: звідки це взялося?

Накидна ковдра навахо походить з одвічних земель навахо в районі Чотирьох Кутів — на території нинішніх Аризони та Нью-Мексико. Задовго до того, як ткалі навахо почали робити килими, вони ткали смугасті вовняні ковдри, які носили на собі, і народи Великих рівнин дуже їх цінували.

Вовна, верстати й смуги

Ткати навахо, можливо, навчилися в сусідів-пуебло. Іспанські документи свідчать, що від кінця XVII століття вони розводили овець і ткали вовняні ковдри, а пряжа ручного прядіння з вовни їхніх овець чурро лишалася основною до 1860-х. Ткалі — майже всі вони були жінками — працювали на простих вертикальних верстатах. До середини XIX століття кольори були переважно природними: коричневий, білий і синій індиго. Найважливіші зі збережених ранніх ковдр походять із печери в Каньйоні-де-Шей в Аризоні, і більшість із них мають прості смуги.

У ціні на Великих рівнинах

До середини XIX століття накидні ковдри навахо стали товаром, який високо цінували народи Великих рівнин та їхні сусіди. Торгівля зросла після відкриття Шляху Санта-Фе 1822 року, і 1850 року ковдру продавали за 50 доларів золотом — величезну на той час суму. До 1880 року будь-який такий виріб був ковдрою, а не килимом. Потім, на початку 1880-х, до земель навахо дійшла залізниця. Торговці створили ринок для килимів ручної роботи, а до 1900 року фабричні ковдри зменшили попит на ткані.

До чого тут Мексика

Іспанський вплив проходить крізь усю цю історію. Іспанці від 1540 року просувалися в регіон на північ із Мексики й 1598 року привезли овець чурро, а перші письмові похвали ткацтву навахо трапляються в іспанських колоніальних документах початку XVIII століття. Від 1864 року уряд США тримав навахо в Боске-Редондо в Нью-Мексико, де ткалі познайомилися з іспано-американськими тканинами з району Ріо-Гранде й перейняли нові візерунки. Але накидну ковдру ткали жінки навахо на своїй власній землі.

Джерела: en.wikipedia.org ↗ · lowe.miami.edu ↗

Більше з категорії: Одяг і мода

Асо-оке (тканина ручної роботи)
Мода

Асо-оке (тканина ручної роботи)

📍 Земля йоруба (південний захід Нігерії)

Асо-оке вручну тчуть ткачі йоруба, зазвичай чоловіки, а її головне ткацьке місто — Ісейін на південному заході Нігерії. З переливчастої червоної чи пурпурової алаарі, бежевої саньян та ету кольору індиго шиють шати, шапки й жіночі головні пов’язки геле.

Мода

Білум (сітчаста сумка)

📍 Нова Гвінея (Папуа Нова Гвінея)

Білум — розтяжна сітчаста сумка, яку жінки Нової Гвінеї вручну плетуть петлями з волокна кори. Жінки високогір’я носять її з лямкою на лобі та сумкою на спині, перетягуючи до 20 кг батату, ямсу чи дров.

Складане віяло
Мода

Складане віяло

📍 Кіото–Нара, Японія

На думку більшості істориків, складане віяло винайшли в Японії. 988 року японський монах надіслав складані віяла китайському імператору, і китайці називали їх «японськими віялами». Португальські торговці, імовірно, першими привезли їх до Європи, де їх прославила Іспанія.

Більше з континенту: Північна Америка

Австралійська вівчарка (порода собак)
Тварина

Австралійська вівчарка (порода собак)

📍 Захід США (від Каліфорнії до Скелястих гір)

Попри назву, ауссі вивели скотарі на заході Сполучених Штатів у XIX столітті, а назвали, імовірно, на честь коллі, що прибули з вівцями з Австралії. Прославили породу в середині XX століття трюкові собаки одного родео-артиста.

Тако аль пастор
Їжа

Тако аль пастор

📍 Пуебла та Мехіко, Мексика

Тако аль пастор — мексиканські онуки шаурми. Ліванські іммігранти привезли до центральної Мексики м’ясо на рожні; у Пуеблі та Мехіко воно стало свининою, маринованою в чилі й ананасі, яку зрізають з «тромпо», що обертається, просто в кукурудзяні тортильї.

Кочиніта пібіль (повільно запечена свинина)
Їжа

Кочиніта пібіль (повільно запечена свинина)

📍 Півострів Юкатан, Мексика

Свинину маринують у соку гіркого апельсина з червоним ачіоте, загортають у бананове листя й повільно запікають. Назва походить від píib — земляної печі мая; колись мая так готували оленів, пекарі та іншу дичину, а свинина замінила їх у колоніальні часи.