Накидна ковдра навахо: звідки це взялося?
Накидна ковдра навахо походить з одвічних земель навахо в районі Чотирьох Кутів — на території нинішніх Аризони та Нью-Мексико. Задовго до того, як ткалі навахо почали робити килими, вони ткали смугасті вовняні ковдри, які носили на собі, і народи Великих рівнин дуже їх цінували.
Вовна, верстати й смуги
Ткати навахо, можливо, навчилися в сусідів-пуебло. Іспанські документи свідчать, що від кінця XVII століття вони розводили овець і ткали вовняні ковдри, а пряжа ручного прядіння з вовни їхніх овець чурро лишалася основною до 1860-х. Ткалі — майже всі вони були жінками — працювали на простих вертикальних верстатах. До середини XIX століття кольори були переважно природними: коричневий, білий і синій індиго. Найважливіші зі збережених ранніх ковдр походять із печери в Каньйоні-де-Шей в Аризоні, і більшість із них мають прості смуги.
У ціні на Великих рівнинах
До середини XIX століття накидні ковдри навахо стали товаром, який високо цінували народи Великих рівнин та їхні сусіди. Торгівля зросла після відкриття Шляху Санта-Фе 1822 року, і 1850 року ковдру продавали за 50 доларів золотом — величезну на той час суму. До 1880 року будь-який такий виріб був ковдрою, а не килимом. Потім, на початку 1880-х, до земель навахо дійшла залізниця. Торговці створили ринок для килимів ручної роботи, а до 1900 року фабричні ковдри зменшили попит на ткані.
До чого тут Мексика
Іспанський вплив проходить крізь усю цю історію. Іспанці від 1540 року просувалися в регіон на північ із Мексики й 1598 року привезли овець чурро, а перші письмові похвали ткацтву навахо трапляються в іспанських колоніальних документах початку XVIII століття. Від 1864 року уряд США тримав навахо в Боске-Редондо в Нью-Мексико, де ткалі познайомилися з іспано-американськими тканинами з району Ріо-Гранде й перейняли нові візерунки. Але накидну ковдру ткали жінки навахо на своїй власній землі.
Джерела: en.wikipedia.org ↗ · lowe.miami.edu ↗
